дарк нет клад мориарти формула Великий Новгород МАРИХУАНА план Бошки марихуана гибрид

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Ээээ, дружище, вообще я тут сегодня был на пике кайфа, понимаешь? Я решил себе мозги съехать, купил на закладки шишки марихуаны и дегустировал весь алкоголь, что только можно было достать в магазине, эй.

Ты знаешь, я не дроп, я сам себе дропом являюсь, я же рэпер, это моя фишка. Ну ладно, поймал я такого одного дропа, чтобы закладки взять, знаешь, как это бывает. Вышел, такой, на пятке за ним, а он словно улыбается, думает: "Кто-то опять хочет своими играми заняться". А я тут не играю, это мое дело серьезное, эй.

Ну, вобщем, сделали мы этот дроп свою работу, вручили мне мой долгожданный наркотик. Я был всяческий готов, глаза сверкали, планеты еле видны были, такие яркие они. Взял я шишки в руки, прямо так и нюхаю, что уж тут, сразу в деле.

В первый же раз я смаковал эту дрянь, знаешь. Кажется, всё вокруг меня начало искажаться, перетекать, я плавал в воздухе, словно птичка. Ах да, еще чувствовал я такую легкость в теле, будто без тяжелых нагрузок, эй. Называется, шеймить по полной, стыдиться нечего, я кайфовать умею.

Только началось, а я уже все белые и пушистые видел. Сколько же во мне было энергии, я не мог сидеть на месте. Взял свои дискографии, записи рэпа, и начал петь, что голос второй так и взмывал в небо. Аж пуляет, эй.

Но это не все, дружище, потом я взялся за алкоголь. Хоть я в рэпе, есть и ядерные напитки, понимаешь? В магазин я пошел, прошарил целый ряд полок, и выбрал все, что только можно было. Честно говоря, я был в растерянности перед таким разнообразием, но я остановился на виски "Джек Дениелс", потому что его все крутые парни пьют. И тут я понял, что я даже считать не могу, сколько мне нужно денег, чтобы хватило всего. Но в общем, я решил, что пока ты на пике своих сил, все пробовать надо. И начал я свою дегустацию, словно настоящий профессионал.

Пробовал я виски, и вообще, поймал я себя на мысли, что не знаю, что пью. Просто бухаю и всё, эй. Даже уже не замечаю разницы, что там за выхлоп, а что за эйсид 25. Честно говоря, сам себя перебранить стал настоящим мастером.

Ну, вобщем, я их все пробовал, эти напитки: водка, ром, коньяк, вашу мать... Всё, что только можно было, эй. И даже не знаю, понравилось мне что-то или нет, потому что всё уже в одном каше в голове.

Другом стал я лжецом, врал, пьющим шумят. Да и город мой долго шумел, где мой мозг, где я? - 25/17